Біографія та CV

Марія Куліковська – мультимедійна/гібридна художниця, архітекторка, перформерка-акціоністка, дослідниця, лекторка та кураторка.

Народилася (1988) в Керчі, АР Крим, Україна. Після окупації півострову Крим російською федерацією весною 2014 року, художниця більше не поверталася до рідного міста. До початку повномаштабного вторгнення росії в Україну (24 лютого 2022) жила в Києві та Стокгольмі у вигнанні, наразі немає постійного місця проживання через війну.

Марія закінчила магістратуру Національної Академії Образотворчого Мистецтва і Архітектури (2007-2013) з архітектури будівель і споруд у Києві (Україна), а також другу магістерську програму з образотворчого мистецтва (2018-2020) у провідному художньому університеті Європи – Konsfack University у Стокгольмі, Швеція. Працювала у Китаї та Швейцарії як архітекторка,
пізніше повернулась до мистецтва з роботою у скульптурі, а потім у перформансі, була відмічена міжнародно. У 2010 та 2012 (відповідно) художниця створила одни зі своїх найважливіших та найвпливовіших арт-проектів – «Армія Клонів» та «Homo Bulla – людина як мильна бульбашка». Але у 2014 окупаційні сили так званої «ДНР» знищили дані скульптурні проєкти, які експонувалися
на території донецького арт-центру «Ізоляція», а Марію оголосили «дегенеративною художницею» через її небінарне мистецтво, квірність та політичні акції, перформанси, скульптури. А після несанкціонованої акції «254» на сходах Ермітажу в Ст.Петербузі під час відкриття міжнародного фестивалю політичного мистецтва Manifesta'10 Марію оголосили забороненою художницею в росії.

Політична реальність в Україні змусила Куліковську шукати солідарності в Європі, де художниця зустрілася (завдяки українсько-шведському художньому обміну Ruta-Runa) зі шведсько-асирійською художницею
J-G. Sh., з якою вона пізніше уклала одностатевий шлюб-як-перформанс «Тіло і Межі» (2014-2017), актуалізуючи тему свободи жіночого тіла, вибору, квірності та тілесності, кордонів, інституту влади і суспільства. Протягом 2014-2022 Марія Куліковська організувала та виконала десятки соціально-політичних перформансів та акцій, прийняла участь у багатьох виставках та івентах авторитетних культурних інституцій у різних країнах світу, була номінована та нагороджена низкою нагород, стипендій та художніх резиденцій. З 2015 року вона заснувала міжнародний мистецький колектив та відкриту феміністичну платформу «Квіти Демократії», a у 2017 разом з кураторкою та досліднецею Лесею Кульчинською й спів-автором Улегом Вінніченко – Школу Політичного Перформансу – художній рух вільного мистецтва.

Починаючи з кінця 2016 року (офіційна дата заснування MKUV. studio – 8 березня 2017) з художницею розробляє, співпрацює та товаришує їй в усіх перформативно-скульптурних проектах її чоловік, соратник та спів-автор – архітектор, інженер, розробник інноваційних матеріалів та конструкцій, екоактивіст, продюсер-антрепренер Улег Вінніченко (1978 р.н., м. ЧЗ, Полтавської області). Після початку повномаштабної війни росії в Україні Улег та Марія вимушені жити та працювати окремо, сподіваючись на шведке повернення до Києва. До колабораціі з Марією Куліковською експериментальна архітектурна студія ТОВ «Ос-нова» Улега Вінніченко співпрацювала з великими будівельними холдингами як розробниця новітніх інноваційних бетонів та інших будівельних матеріалів й малих архітектурних конструкцій. Улег був розробником реконструкції та вводив в експлуатацію легендарні «Сходи Магдебурського Права» у Києві – знакова споруда в серці столиці України. Студія Улега співпрацювала з міжнародною компанією Otis та розробляла інноваційні інженерні конструкції та матеріали для ліфтових та вантажних систем.
Улег Вінніченко впровадив покращення у виготовленні та експлуатації систем водозбору для публічного простору міст, з того часу його еко-розробки активно застосовуються українськими та міжнародними компаніями в урбаністських проєктах. Також його експериментальна майстерня реалізувала реконструкцію та оздоблення низки приватних та соціальних будинків.

Наприкінці грудня 2019 - початку 2020 року Марія Куліковська та Улег Вінніченко заснували і очолили міжнародний небінарний арт-простір ГАРАЖ33.Галерея-Сховище для сучасного мистецтва і художників з «конфлікту?». Вони разом стали співархітекторами галереї, обов'язки арт-директорки та співкураторки якої виконує Марія Куліковська, а Улег Вінніченко в свою чергу є генеральним директором, продюсером та інженером простору.

Біографія та CV

Марія Куліковська – мультимедійна/гібридна художниця, архітекторка, перформерка-акціоністка, дослідниця, лекторка та кураторка.

Народилася (1988) в Керчі, АР Крим, Україна. Після окупації півострову Крим російською федерацією весною 2014 року, художниця більше не поверталася до рідного міста. До початку повномаштабного вторгнення росії в Україну (24 лютого 2022) жила в Києві та Стокгольмі у вигнанні, наразі немає постійного місця проживання через війну.

Марія закінчила магістратуру Національної Академії Образотворчого Мистецтва і Архітектури (2007-2013) з архітектури будівель і споруд у Києві (Україна), а також другу магістерську програму з образотворчого мистецтва (2018-2020) у провідному художньому університеті Європи – Konsfack University у Стокгольмі, Швеція. Працювала у Китаї та Швейцарії як архітекторка,
пізніше повернулась до мистецтва з роботою у скульптурі, а потім у перформансі, була відмічена міжнародно. У 2010 та 2012 (відповідно) художниця створила одни зі своїх найважливіших та найвпливовіших арт-проектів – «Армія Клонів» та «Homo Bulla – людина як мильна бульбашка». Але у 2014 окупаційні сили так званої «ДНР» знищили дані скульптурні проєкти, які експонувалися на території донецького арт-центру «Ізоляція», а Марію оголосили «дегенеративною художницею» через її небінарне мистецтво, квірність та політичні акції, перформанси, скульптури. А після несанкціонованої акції «254» на сходах Ермітажу в Ст.Петербузі під час відкриття міжнародного фестивалю політичного мистецтва Manifesta'10 Марію оголосили забороненою художницею в росії.

Політична реальність в Україні змусила Куліковську шукати солідарності в Європі, де художниця зустрілася (завдяки українсько-шведському художньому обміну Ruta-Runa) зі шведсько-асирійською художницею J-G. Sh., з якою вона пізніше уклала одностатевий шлюб-як-перформанс «Тіло і Межі» (2014-2017), актуалізуючи тему свободи жіночого тіла, вибору, квірності та тілесності, кордонів, інституту влади і суспільства. Протягом 2014-2022 Марія Куліковська організувала та виконала десятки соціально-політичних перформансів та акцій, прийняла участь у багатьох виставках та івентах авторитетних культурних інституцій у різних країнах світу, була номінована та нагороджена низкою нагород, стипендій та художніх резиденцій. З 2015 року вона заснувала міжнародний мистецький колектив та відкриту феміністичну платформу «Квіти Демократії», a у 2017 разом з кураторкою та досліднецею Лесею Кульчинською й спів-автором Улегом Вінніченко – Школу Політичного Перформансу – художній рух вільного мистецтва.

Починаючи з кінця 2016 року (офіційна дата заснування MKUV. studio – 8 березня 2017) з художницею розробляє, співпрацює та товаришує їй в усіх перформативно-скульптурних проектах її чоловік, соратник та спів-автор – архітектор, інженер, розробник інноваційних матеріалів та конструкцій, екоактивіст, продюсер-антрепренер Улег Вінніченко (1978 р.н., м. ЧЗ, Полтавської області). Після початку повномаштабної війни росії в Україні Улег та Марія вимушені жити та працювати окремо, сподіваючись на шведке повернення до Києва. До колабораціі з Марією Куліковською експериментальна архітектурна студія ТОВ «Ос-нова» Улега Вінніченко співпрацювала з великими будівельними холдингами як розробниця новітніх інноваційних бетонів та інших будівельних матеріалів й малих архітектурних конструкцій. Улег був розробником реконструкції та вводив в експлуатацію легендарні «Сходи Магдебурського Права» у Києві – знакова споруда в серці столиці України. Студія Улега співпрацювала з міжнародною компанією Otis та розробляла інноваційні інженерні конструкції та матеріали для ліфтових та вантажних систем.
Улег Вінніченко впровадив покращення у виготовленні та експлуатації систем водозбору для публічного простору міст, з того часу його еко-розробки активно застосовуються українськими та міжнародними компаніями в урбаністських проєктах. Також його експериментальна майстерня реалізувала реконструкцію та оздоблення низки приватних та соціальних будинків.

Наприкінці грудня 2019 - початку 2020 року Марія Куліковська та Улег Вінніченко заснували і очолили міжнародний небінарний арт-простір ГАРАЖ33.Галерея-Сховище для сучасного мистецтва і художників з «конфлікту?». Вони разом стали співархітекторами галереї, обов'язки арт-директорки та співкураторки якої виконує Марія Куліковська, а Улег Вінніченко в свою чергу є генеральним директором, продюсером та інженером простору.

Навчання

Магістр Образотворчих Мистецтв
Констфак Університет
2018–2020 / Стокгольм, Швеція

Пост-дипломний Курс «Модерністська спадщина і конструкції білизни та шведськості»
Королівський Інститут Образотворчих Мистецтв
2016–2017 / Стокгольм, Швеція

Літній курс з політології
Аугсбурзький університет
2016 / Аугсбург, Німеччина

Літній курс «Міське та сучасне мистецтво»
Goethe Institute та CSM

2015 / Київ-Кельн, Україна-Німеччина

Магістр, викладач та науковий співробітник з Архітектури та Образотворчого Мистецтва
Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури
2013 / Київ, Україна

Бакалавр Архітектури будівель та споруд
Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури
2007–2013 / Київ, Україна

Молодший Спеціаліст з Архітектури та Дизайну
Київський коледж будівництва, дизайну та архітектури
2003–2007 / Київ, Україна

MKUV. studio