Наскрізною лінією практики художниці завжди була рефлексія стосовно політичного конфлікту на її Батьківщині; дослідження територіальних кордонів та індивідуальних меж через конструювання та руйнування зліпків з самої себе; позиція жінки у цьому конфлікті та соціумі взагалі, її свобода та обмеження. Тому виставка запрошує глядача пересуватися сконструйованим простором відео- та фотодокументації акцій та скульптурних серій, артефактів та ескізів до надалі втілених ідей. Усі ці пре- та постдокументаційні фрагменти практики стануть точками перетину, за допомогою яких можна буде простежити та вибудувати зв'язок поступового та цілісного художнього висловлювання Марії Куліковської.

Ведення експозиційного наративу розпочинається з відеодокументації створення скульптурної серії «Армія Клонів» ще у 2010 році, що через чотири роки була розстріляна бойовиками на окупованій території. Далі за тематичним блоками представлений ряд акцій, що повноцінно чи частково реагують на ці події та апелюють до інших тематичних точок практики.

Хоча всі перформанси Марії Куліковської апелюють до подій на її рідній Батьківщині, для безперешкодного вільного висловлювання художниця часто потребувала проводити їх на сторонньому майданчику. Саме тому більшість представлених перформансів у експозиційному просторі зараз були здійснені за кордоном, де здебільшого сприймалися позитивно. Реакція на всі ці роботи в Україні – відкрите питання, тому нинішнє експонування також є певним перформативним жестом й подекуди навіть певним ризиком, адже художниця завжди відповідає за безпеку близьких, які проживають на нині окупованих територіях.