Зоряний Пил
Перформативна скульптурна інсталяція. Проєкт був створений для виставки «Дивовижні Історії Криму», після якої залишився у колекції Мистецького Арсеналу. Київ, 2019.
Історія
Відсилки до інших проектів
Лінки
Перформативна скульптурна інсталяція «Зоряний Пил» була створена протягом січня-лютого 2019 року у зв'язку з п'ятиріччям незаконної анексії Криму Російською Федерацією. У 2014 році Марія Куліковська була змушена покинути рідний дім та свою сім'ю. Відтоді тема втрати дому, батьківщини, питання кордонів, війни та тіла жінки-художниці у ній стали для творчості кримської мисткині з Керчі наскрізними. Інсталяція «Зоряний Пил» стала кінцевою частиною експозиції проєкту «Дивовижні історії Криму» у Мистецькому Арсеналі. Виставка проходила з 26 лютого до 5 травня 2019 року та була побудована за принципом зворотної хронології життя та традицій усіх давніх народів, які проживали в Криму.
Скульптурна інсталяція «Зоряний Пил» є довільним авторським відтворенням карти Керченського півострова та займає площу 125 квадратних метрів. На ній встановлені 5 фігур-копій тіла мисткині, знятих і відлитих з матеріалів, аналогічних до метафоричного ландшафту цієї установки: метал, дерево, різні типи ґрунту, мінерали, цемент, кам'яний пил, пісок, шамот, граніт, пил, пігменти з природного каменю, оксиди заліза, морська сіль та спеціальні добавки. Позаду інсталяції експонувалося відео з фотографій неба над Керченським півостровом у різний час доби. Відео було створене шляхом сканування оригінальних фотографій з архіву художниці.
«Майже все населення Керчі, Криму – це мігранти, які створили цивілізації на дуже особливій землі протягом тисячі років її історії. Цей проєкт стосується людей і землі. Людей, які перетворюються на землю, на пейзаж і землю, яка перетворюється на людей. Тому всі скульптури створені з того ж матеріалу, що і пейзаж – модель Керченського півострова, - пояснює Куліковська. - Усі ми, жителі планети Земля – «зоряний пил». Всі ми створені через міграцію залишків зірок. Чи можемо ми, звичайні пилові частинки, будувати межі між собою, починати війни та вбивати один одного?
Крим – це унікальна земля, де зібрана найбільша кількість різноманітних культур та національностей. Вона сповнена різних кольорів людей і культур, вона є частиною, продовженням такої ж багатокультурної та багатонаціональної України».
Скульптурна інсталяція «Зоряний Пил» є довільним авторським відтворенням карти Керченського півострова та займає площу 125 квадратних метрів. На ній встановлені 5 фігур-копій тіла мисткині, знятих і відлитих з матеріалів, аналогічних до метафоричного ландшафту цієї установки: метал, дерево, різні типи ґрунту, мінерали, цемент, кам'яний пил, пісок, шамот, граніт, пил, пігменти з природного каменю, оксиди заліза, морська сіль та спеціальні добавки. Позаду інсталяції експонувалося відео з фотографій неба над Керченським півостровом у різний час доби. Відео було створене шляхом сканування оригінальних фотографій з архіву художниці.
«Майже все населення Керчі, Криму – це мігранти, які створили цивілізації на дуже особливій землі протягом тисячі років її історії. Цей проєкт стосується людей і землі. Людей, які перетворюються на землю, на пейзаж і землю, яка перетворюється на людей. Тому всі скульптури створені з того ж матеріалу, що і пейзаж – модель Керченського півострова, - пояснює Куліковська. - Усі ми, жителі планети Земля – «зоряний пил». Всі ми створені через міграцію залишків зірок. Чи можемо ми, звичайні пилові частинки, будувати межі між собою, починати війни та вбивати один одного?
Крим – це унікальна земля, де зібрана найбільша кількість різноманітних культур та національностей. Вона сповнена різних кольорів людей і культур, вона є частиною, продовженням такої ж багатокультурної та багатонаціональної України».
“
— Мамо, що там за горизонтом, де вода закінчується? Чи є край світу?
— Ні, любий мій, немає краю світу.
— Там вода стікає, а тоді нічого немає?
— Ні, тут починається інша, велика вода.
— То що далі?
— А потім починаються великі океани та великі землі казкових країн і держав.
— Що там, з тієї сторони, де нескінченний випалений степ, а вночі цикади заливають все своїм дзвінким трелом і цвіркуни освітлюють шлях самотньому мандрівнику по піщаному шляху, обсипаному черепами та залишками минулих цивілізацій; де хвилі солоної блакитної води омивають фіолетово-жовті береги, а похмура спека полудня змінюється прохолодою ночі, що поширюється в місячному шляху світла, що манить і зникає за горизонтом невидимої землі? Що там?
— Там цей степ переходить у степ іншої, нашої, але більшої Землі, і далі зливається з Великою Землею, тією, де народилася твоя бабуся, де я народилася, куди ти колись поїдеш, щоб спробувати свою вдачу.
— Ми всі тут самі... Вони там – на Великій Землі – знають, що ми тут?
— Всі ми лише міраж, блукаючий зоряний порох.
— Ні, любий мій, немає краю світу.
— Там вода стікає, а тоді нічого немає?
— Ні, тут починається інша, велика вода.
— То що далі?
— А потім починаються великі океани та великі землі казкових країн і держав.
— Що там, з тієї сторони, де нескінченний випалений степ, а вночі цикади заливають все своїм дзвінким трелом і цвіркуни освітлюють шлях самотньому мандрівнику по піщаному шляху, обсипаному черепами та залишками минулих цивілізацій; де хвилі солоної блакитної води омивають фіолетово-жовті береги, а похмура спека полудня змінюється прохолодою ночі, що поширюється в місячному шляху світла, що манить і зникає за горизонтом невидимої землі? Що там?
— Там цей степ переходить у степ іншої, нашої, але більшої Землі, і далі зливається з Великою Землею, тією, де народилася твоя бабуся, де я народилася, куди ти колись поїдеш, щоб спробувати свою вдачу.
— Ми всі тут самі... Вони там – на Великій Землі – знають, що ми тут?
— Всі ми лише міраж, блукаючий зоряний порох.
Сподобалась ця сторінка? Поділіться з друзями!