Тіло є місцем зустрічі народження і смерті. Притулок для внутрішнього й нематеріального, мрій і порожнеч, як тактильних, так і недоступних – це наш єдиний дім, який є постійним у своїй фізичній присутності. Коли світ панує в хаосі, ми щипаємо себе, щоб переконатися, що реальне. Наше тіло — це камінь, те, за що треба триматися, на чому вчитися; фігура, яка може бути сильною серед почуття безсилля.
Долаючи простір між потенціалом і паралічем, багато виставлених творів мистецтва втілюють наслідки переміщення та викривленої реальності життя у двох різних світах. Перетинаючи невидимий горизонт, митці борються з кордонами свободи, ритуалами відпущення та безмежними наслідками війни.
Виставка Traversing the body as a dividing line охоплює багато медіумів, людське тіло може здаватися центральним наративом, однак часто людськість використовується як інструмент для підкреслення природи ландшафту; соціально-політичного, емоційного чи екологічного.
Художники виставки Олександра Кроліковська, Анастасія Свириденко, Марія Куліковська, Поліна Чоні, Сергій Шауліс та Станіслава Овчіннікова які протягом 2023 року брали участь у Резиденційній програмі Ukraine Solidarity Residency Programme, організованій HIAP-Helsinki International Artist Programme.